Житомирский детинец
Перейти к навигации
Перейти к поиску
| Житомирский детинец | |
|---|---|
 Памятный камень близ Замковой горы | |
| 50°15′15″ с. ш. 28°39′08″ в. д.HGЯO | |
| Тип | Крепость |
| Страна |
 Украина |
| Местоположение | Житомир |
| Состояние | утрачен |
 |
|
Житомирский детинец — укреплённый центр Житомира в древнерусскую эпоху, находившийся на Замковой горе у реки Лесная Каменка[1]. По легенде, Житомир был основан в 884 году. Согласно археологическим данным, городище содержит древнерусские материалы XI—XIII веков[2][3]. Его исследовали Владимир Антонович, Сергей Гамченко и другие. К детинцу примыкал окольный город. В целом, письменные данные об укреплениях Житомира древнерусской эпохи, как и о самом населённом пункте, весьма скудны. В 1240 году он был разрушен в ходе монгольского нашествия на Русь. Около 1320 года он был взят и разрушен литовским князем Гедимином. На его месте был впоследствии построен Житомирский замок.
Примечания
- ↑ Тарабукін О. О. Давньоруські старожитності Східної Волині у матеріалах досліджень та в експозиції археологічного відділу Волинського Центрального Науково-Дослідного музею (1919—1931 рр.) // Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21), С. 117—128.
- ↑ Куза А. В. Древнерусские городища X—XIII вв. Свод археологических памятников. — М., 1996. — С. 169.
- ↑ Звіздецький Б. А. Городища 9-13 ст. на території літописних древлян, К. «Інститут археології НАН України», 2008, 176с., нак. 500 прим., — с. 118.
Литература
- Гамченко С. Житомир за перводжерелами передісторичної археології (укр.) // Записки Всеукраїнського археологічного комітету. — Київ: ВУАН, 1930. — Т. I. — С. 1—24.
- Бондарь К. М., Ієвлєв М. М., Петраускас А. В., Тарабукін О. О., Хададова М. В., Цюпа І. В. Древлянські старожитності. Археологічні дослідження в Житомирі (укр.). — Київ: Стародавній світ, 2018. — 188 с. Архивировано 20 апреля 2022 года.
- Ієвлєв М., Петраускас А., Тарабукін О., Хададова М. Розкопки на Замковій горі в Житомирі (укр.) // Археологічні дослідження в Україні 2017 р. — Київ: ІА НАН України, 2019. — С. 28—29. Архивировано 11 сентября 2023 года.
